10 укрфіл.
Українська література, 06.04.2020р.
Увага!
Шановні учні! Чекаю вас на відеоурок!
*Усі завдання, які
треба виконати письмово у зошиті, виділені червоним кольором.
* Завдання, які
необхідно у друкованому вигляді надіслати на електронну пошту вчителя, виділені
зеленим кольором.
* Завдання, котрі учні
виконують он-лайн, виділені блакитним кольором.
*виконані завдання надсилати на
електронну адресу викладача в день заняття: mlavrusenko@ukr.net
https://docs.google.com/presentation/d/1FqWtHUFe9ZTNm5CpdIrSLpM5tuNS4bdGPotUrkFjy0I/edit?usp=sharing
Символізм
як різновид модернізму. Ідейна настанова – вихід за межі буденності, прагнення
«не описати, а оспівати стан душі» (М. Вороний). Філософська основа (оглядово).
Ж. Мореас, «Маніфест символізму» (1886).
Угрупування
«Молода муза», «Українська хата» (М. Вороний, Олександр Олесь, Д. Загул, П.
Тичина та ін.) Піднесення конкретного образу до рівня символу. Ідея
самоцінності мистецтва. Витонченість поетичної форми.
КОМЕНТАР
УВАГА!!!(усе, про
що йдеться у коментарях до уроку, буде пояснено вчителем під час відео
конференції; учні, які з різних причин не змогли долучитися до діалогу на
платформі zoom, звертають увагу на запропонований нижче матеріал й
опрацьовують його):
1.
Одна зі стильових
течій модернізму, що виникла у Франції в 70-х pp. XIX ст., а в українській
літературі поширилася на початку XX ст. Основною рисою символізму є те, що
конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ.
Теоретиком символізму вважається Ш. Бодлер. Він
висунув теорію "системи відповідностей", за якою всі предмети і
явища, всі чуття і почуття невидимо зв'язані в одну невиразну, містичну
цілість. Завдання митця — побачити ці зв'язки, розплутати їх, показати таємничу
залежність усього на світі.
У 1880—90-х pp. у Франції з'являється ряд
послідовників Бодлера — символістів. Найталановитіші його продовжувачі — П.
Верлен, А. Рембо, C. Малларме. Символізм поширювався також в Італії (Г.
д'Аннунціо), Бельгії (Е. Верхарн, М. Метерлінк), Німеччині (С. Георге, Ф.
Ніцше), Англії (О. Уайльд), Польщі (М., С. Пшибишевський, К. Пшерва-Тетмаєр),
Росії (Д. Мережковський, О. Блок, А. Бєлий, В. Іванов).
Записати в зошит, вивчити, надсилати на
електронну пошту НЕ ПОТРІБНО!!!
Визначальні
риси символізму:
—
войовничий бунт проти надто консервативної і регламентованої суспільної моралі;
—
підкреслене естетство (захоплення витонченою поетичною формою і недооцінка
змісту);
—
культ екзотичних і заборонених тем, хвороблива увага до позасвідомого, садо-мазохістських
виявів тощо;
—
спроби вирватися за рамки повсякденного, прив'язаного до матеріальності буття,
зазирнути до "світу в собі".
Серед помітних українських символістів можна назвати
П. Карманського, В. Пачовського, Б. Лепкого, М. Яцківа, Д. Загула, Я. Савченка,
О. Слісаренка, Т. Осьмачку (у ранній поезії), М. Євшана, М. Сріблянського, Г.
Чупринку. Водночас слід наголосити, що український символізм міцно переплетений
з неоромантизмом, практично неможливо визначити, який з двох стилів домінує у тому
чи іншому творі.
2. В українській літературі символізм пройшов три
етапи розвитку.
Перший етап Богдан Рубчак і Мікулаш Неврлий назвали
передсимволізмом, або пресимволізмом. Він тривав до 1917 р. і втілився у
творчості Миколи Вороного, Олександра
Олеся, Грицька Чупринки, Петра Карманського, Миколи Філянського. Треба
зауважити, що до символізму як стилю ці автори зверталися епізодично й
відповідних творів у їхньому доробку мало.
АБО
: опрацюйте матеріал підручника – С.248-249
4.
Миколу Вороного (1871-1938) називають
речником українського символізму. Саме він проголосив гасла «чистого
мистецтва». На сторінках «Літературно-наукового вісника» М. Вороний у своїй
«Відозві» кинув українським письменникам клич «змістом і формою. наблизитись до
нових течій і напрямів сучасних літератур». Сергій Єфремов назвав «Відозву»
«маніфестом українського модернізму». Літературознавець Олександр Білецький
наголошував на спорідненості лірики М. Вороного і С. Малларме, вказував на
близькість художніх світів М. Вороного та П. Верлена, у яких домінували
музичність, ритмічність, психологізм, роздвоєність.
«Відозва» викликала активне
обговорення. І. Франко прокоментував позицію М. Вороного як «ідеаліста
непоправного». Між ними зав'язалася плідна дискусія, про яку
ми вже вели мову під час вивчення творчості І. Франка. Взявши
епіграфом слова Ш. Бодлера «Предметом поезії є тільки вона сама, а не
дійсність», М. Вороний намагався пояснити, якими мають бути поезія та завдання
митця, адже поезія не терпить усталених рамок і живе за іншими законами -
законами краси. Український символізм якраз відповідав цій специфіці.
Найближчий до символізму М. Вороний у вірші «Інфанта».
5. Перегляньте
відео: https://www.youtube.com/watch?v=Id6usy302xQ
АБО : опрацюйте матеріал підручника – С.249-250.
6.
Робота над аналізом поезій О. Олеся «Чари ночі», «О слово рідне, орле скутий».
7.
Робота над аналізом поезії М. Вороного «Блакитна панна»
Домашня робота:
письмовий цілісний аналіз поезій (звернути
увагу на запропоновані посилання)
О. Олеся «Чари ночі» (https://edera.gitbook.io/lit-lifehacks/rozdil-8/chary), «О
слово рідне, орле скутий» (https://edera.gitbook.io/lit-lifehacks/rozdil-8/o_slovo),
М. Вороного «Блакитна панна» (https://edera.gitbook.io/lit-lifehacks/rozdil-8/blakytna_panna).
Виконану роботу надіслати на електронну
пошту: mlavrusenko@ukr.net
0 коммент.:
Отправить комментарий