Дистанційне навчання. 10 клас укр. філології - 23.03.20

10 укрфіл.

Українська література, 23.03.2020р.

Увага!

*Усі завдання, які треба виконати письмово у зошиті, виділені червоним кольором.

* Завдання, які необхідно у друкованому вигляді надіслати на електронну пошту вчителя, виділені зеленим кольором.

* Завдання, котрі учні виконують он-лайн, виділені блакитним кольором.

*виконані завдання надсилати на електронну адресу викладача в день заняття: mlavrusenko@ukr.net

І. Романтично-міфологічний образ Мавки

ІІ. Роздвоєність душі Лукаша

1.     Виконати тест: https://forms.gle/VcyrQoVxeMzQim8Q7

2.     Опрацювати матеріал підручника – С.238-240.

3.     Коментар:

Основні образи твору

Лукаш – зовсім молодий хлопець («в очах ще має щось дитяче», – читаємо в ремарці), він людина, тому й по-людському розуміє любов як потаємне незбагненне почуття. А для Мавки, як і решти лісових створінь, це цілком природний стан. Проте її любов до Лукаша зовсім не подібна на легкодумні залицяння з Перелесником, які вона знала до цього. Звичайний сільський хлопчина й не здогадується, які сили пробудило кохання в лісовій істоті, яке «огнисте диво» оновлення вона пережила. Лукаш не цінує «душі своєї цвіту», не знає, які дива може творити тихий голос його сопілки. Щедрі поклади поезії й краси в його душі вкриті шаром буденщини, черствого житейського практицизму. Вони явилися Мавці весняної місячної ночі, але сам Лукаш і занедбав їх під стріхою хати, під впливом матері й Килини.

Мавка, без сумніву, ідеалізований і сильний образ: на шляху до щастя їі нічого не може зупинити, лісова красуня намагається наблизити дійсність до мрії. Вона без жалю покинула заради «людського хлопця» лісові хащі й могла б знайти з людьми спільну мову, якби вони були такими мудрими, як дядько Лев. Він знав ціну краси й гармонійного співіснування людини з природою, добре знав і те, що протиставити себе природі, знехтувати її закони – значить підрубати гілку, на якій сидиш. Таке ставлення до природи дядько Лев виховував і у свого небожа Лукаша. Він не встигає перейнятися дядьковою наукою: напровесні приходить із далекого села в ліс, а восени дядько Лев помирає. Господарство прибирає до своїх рук обмежена Лукашева мати, а згодом до неї приєднується й достойна її невістка. Мавка ж принесла в Лукашеву хату не тільки красу («умаіча квітками попідвіконню»), з нею прийшла до лісової господи прихильність природи й достаток («Як вона глядить корів, то більш дають набілу»). Однак Лукаш не зміг відстояти своє кохання, не зміг «своїм життям до себе дорівнятись». Його перемогла сіра буденщина із захланною й обмеженою матір'ю. А зрада Лукаша почалася з того моменту, коли поріг його хати переступила Килина.

Леся Українка майстерно створила характери Килини й матері Лукаша. Це досить типові образи жінок, утомлених тяжкою працею по господарству. Лукашевій матері потрібна роботяща невістка, а не мрійлива Мавка, яка сприймає природу як живу істоту. Мати настільки душевно згрубіла, що не помічає навіть Мавчиної вроди, а згадує про її чесноти лише тоді, коли «лукава, як видра, хижа, наче рись» Килина демонструє свою справжню натуру. Для скаліченої духовно й обмеженої Килини чи не найбільший життєвий скарб – «корова турського заводу». Вона в житті так і не зазнала справжнього щастя, так і не збагнула, що не перемогла Мавки.

4.     Скласти сенкани до образів Мавки і Лукаша і надіслати на пошту викладача: mlavrusenko@ukr.net

Як створити сенкан?

Сенкан – це вірш, що складається з п’яти рядків. Слово ”сенкан” походить від французького слова ”п’ять” і позначає вірш у п’ять рядків.

1.                Перший рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник).

2.                Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметники)

3.                Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (звичайно, це дієслова).

4.                Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.

5.                Останній рядок складається з одного слова –  синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.

 Або ж так (формула):

1. Тема (іменник).
2. Опис (два прикметники).
3. Дія (три слова).
4. Ставлення (фраза – чотири слова).
5. Перефразування сутності ( одне слово).

Домашня робота: характеристика образів Килини і матері Лукаша (усно), зміст драматичної поеми Лесі Українки «Кассандра»

Бажаю успіху!