10 укрфіл.
Українська
література, 25.03.2020р.
Увага!
Посилання на конференцію:
Марія Лаврусенко приглашает вас на запланированную
конференцию: Zoom.
Тема: Моя конференция
Время: 25 мар 2020 08:00 AM Киев
Подключиться к конференции Zoom
https://zoom.us/j/409895327
Идентификатор конференции: 409 895 327
*Усі завдання, які треба виконати письмово у зошиті,
виділені червоним кольором.
* Завдання, які необхідно у друкованому вигляді
надіслати на електронну пошту вчителя, виділені зеленим
кольором.
* Завдання, котрі учні виконують он-лайн, виділені блакитним кольором.
*виконані завдання надсилати на
електронну адресу викладача в день заняття: mlavrusenko@ukr.net
І.
Бездуховність і байдужість до краси в образах Килини та матері Лукаша
ІІ.
«Кассандра» ‒ новаторство в жанрі драматичної поеми. Авторська інтерпретація
образу Кассандри – античної віщунки.
1.
Опрацювати
в підручнику – С.243-245
2. Коментар:
Леся Українка
назвала свій твір драматичною поемою у підзаголовку. Такі жанрові визначення
вона вже давала своїм п'єсам, які мають поетичну мову і поетичну образну
систему — „Вавілонський полон”, „На руїнах”, „У пущі”, „Адвокат Мартіян”,
„Оргія”, „Бояриня”. Твір має дуже складну художню структуру, яка дає підстави
дослідникам називати його і драматичною поемою, і драмою, і трагедією, адже в
її будові можна знайти риси різних різновидів драматичного твору. Назва жанру —
„драматична поема” — не охоплює всіх жанрових особливостей твору, а вказує на
віршовану форму тексту. Тому дослідники визначають жанр по-різному, (Трагедія,
драма, антична драма — О. Білецький, драматична поема — А. Гозенпуд і О.
Бабишкін).
Дослідники
вважають, що підзаголовок „Кассандри” — драматична поема, очевидно, має на
увазі перш за все діалогічну форму викладу і почасти внутрішній драматизм вдачі героїні.
Цілком
оригінальний філософський художній твір, у якому показані трагічні події й
ситуації з історії Троянської війни, не тільки за жанровою формою, але й за
притаманним творові естетичним колоритом — трагедія. Трагічні події
відбуваються в п'єсі з першої сцени: безглуздий вчинок Паріса (викрадення
Олени), який привів до загибелі міста, вбивство Гектором Патрокла, яке стало
причиною помсти Ахілла, трагічна загибель Гектора, нареченого Кассандри Долона,
втрата війська союзника Трої царя Окомая, Троянський кінь і наслідки його
ввезення у місто, полон троянських жінок і загибель у полоні пророчиці
Кассандри. Недарма Леся Українка у листі до Ольги Кобилянської від 27.03.1903
року, назвала героїню свого твору „трагічною пророчицею”.
Поема не
створювалася для сцени, тому не зовсім відповідає сценічним вимогам до трагедії
і драми. Ліричний момент, який відмічає у творі дослідник І. М. Стешенко, є її
особливістю.
Леся Українка
писала драму протягом 1903-1907 рр.
Новаторство Лесі
Українки випливало з необхідності подальшого розвитку національної театральної
культури.
У творчості
письменниці останнього десятиліття драматургія переважає. її драматичні твори
стали новим явищем в українській літературі й театральній культурі, принесли
письменниці славу драматурга-новатора. Вона створює не знані досі в
національній драмі образи, започатковує нові жанрові форми з незвичайним
фабульним наповненням. Єгипет фараонів, Вавілон, Іудея, Еллада, Римська імперія
часів раннього християнства, середньовічна Іспанія і перші поселення колоністів
у Північній Америці, нарешті, українська та іншонаціональна міфологія — весь
цей колосальний матеріал систематизується, художньо осмислюється.
Багато драматичних
творів письменниці має підзаголовок „драматична поема”. Драматична поема Лесі
Українки — це віршований твір, написаний у діалогічній формі. Особливість її
поем — переростання їх у драму, підлягання законам драматичного твору. В основі
лежить гострий драматичний конфлікт, поєдинок двох або кількох протилежних
поглядів, що борються між собою, поки не переможе гуманний, що відповідає
волелюбним прагненням людей.
У листі поетеси до
Ольги Кобилянської від 27.03.1903 р. з Сан-Ремо Леся Українка пояснювала, що
обрала Кассандру героїнею нового твору тому, що „ся трагічна пророчиця, з своєю
ніким не признаною правдою, з своїм даремним пророчим талантом, власне такий
неспокійний і пристрасний тип: вона тямить лихо і пророкує його, і ніхто їй не
вірить, бо хоч вона каже правду, але не так, як треба людям; вона знає, що так
їй ніхто не повірить, але інакше казати не вміє; вона знає, що слів її ніхто не
прийме, але не може мовчати, бо душа її і слово не дається під ярмо; вона сама
боїться свого пророцтва і, що найтрагічніше, сама в ньому часто сумнівається,
бо не знає, чи завжди слова її залежать від подій, чи, навпаки, події залежать
від її слів, і тому часто мовчить там, де треба говорити; вона знає, що її
рідна Троя загине, і родина, і все, що їй миле, і мусить сказати те вголос, бо
то правда, і, знаючи ту правду, не робить нічого для боротьби, а коли й намагається
робити, то діла її гинуть марно, бо — діла без віри мертві суть, а віри в
порятунок у неї нема і не може бути; вона все провидить, вона все знає, але не
холодним знаттям філософа, тільки інтуїцією людини, що все спостерігає
несвідомо і безпосередньо („нервами”, як кажуть в наші часи), не розумом, а
почуттям,— тому вона ніколи не каже: „я знаю”, а тільки: „я бачу”, бо вона
справді бачить те, що буде, але пояснити аргументами, чому воно мусить так
бути, а не інакше, вона не може. І пророчий дух не дар для неї, а кара, її
ніхто не каменує, але вона гірше мучиться, ніж мученики віри і науки. Така моя
Кассандра”.
Так сама
письменниця пояснює відмінність своєї героїні від образів віщої діви, які були
створені до неї іншими митцями. як правило, їхні твори лише переказували
легенду про те, як Аполлон наділив Кассандру даром провидіння, але вона
відмовилася кохати його за це. Наслідком цієї відмови було те, що ніхто не
вірив у пророцтва Кассандри. У драмі Лесі Українки Кассандру ненавидять, тому
що вона каже правду, яку не хочуть чути люди. Віщунка сама боїться свого дару і
сумнівається, бо не впевнена, чи її пророцтва залежать від подій, чи навпаки. У
цьому трагедія цієї благородної жінки, палкої патріотки.
3.
Робота в зошиті:
Драматична
поема — невеликий за обсягом віршований твір, в якому поєднуються жанрові форми
драми та ліро-епічної поеми. В основу Д.п. закладається внутрішній динамічний
сюжет — власне, конфлікт світоглядних та моральних принципів при відсутності
панорамного тла зовнішніх подій, перевазі ліричних чинників над епічними та
драматичними. У світовій літературі Д.п. відома з творів Й.-В.Гете “Фауст“,
Дж.Байрона “Манфред“. Д.п. розвивалася і в українській поезії (“Переяславська
ніч“ М.Костомарова“, “Сон князя Святослава” І. Франка, „В катакомбах'', “У
пущі“ Лесі Українки, “По дорозі в казку“ О.Олеся, “Свіччне весілля“ І.Кочерги“,
“Дума про трьох братів Неазовських“ Ліни Костенко та ін.).
4.
Переглянути
екранізацію драми «Кассандра» Лесі Українки:
Домашня
робота: зміст драматичної поеми Лесі Українки «Кассандра»,
усні відповіді на питання підручника – С. 245
Бажаю
успіху!
