10 укрфіл.
Українська
література, 16.03.2020р.
Увага!
*Усі завдання, які треба виконати письмово у зошиті,
виділені червоним кольором.
* Завдання, які необхідно у друкованому вигляді
надіслати на електронну пошту вчителя, виділені зеленим
кольором.
* Завдання, котрі учні виконують он-лайн, виділені блакитним кольором.
*виконані завдання надсилати на
електронну адресу викладача в день заняття: mlavrusenko@ukr.net
І. Утвердження незламності духу
і віри людини в життєвих випробуваннях, змаганні з долею у вірші «Мріє, не
зрадь!». Алегоричні образи поезії. Романтичний пафос. Афористичність мови.
1. Прочитати поезію:
Мріє, не зрадь!..
Українка
Леся
Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила,
Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей.
А тепера я в тебе остатню надію вложила.
О, не згасни ти, світло безсонних очей!
Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари
в серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть,
вже ж тепера мене не одіб'ють від тебе примари,
не зляка ні страждання, ні горе, ні смерть.
Я вже давно інших мрій відреклася для тебе.
Се ж я зрікаюсь не мрій, я вже зрікаюсь життя.
Вдарив час, я душею повстала сама проти себе,
і тепер вже немає мені вороття.
Тільки — життя за життя! Мріє, станься живою!
Слово, коли ти живе, статися тілом пора.
Хто моря переплив і спалив кораблі за собою,
той не вмре, не здобувши нового добра.
Мріє, колись ти літала орлом надо мною, —
дай мені крила свої, хочу їх мати сама,
хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною,
а як прийдеться згинуть за теє — дарма!
З/VІІІ 1905
Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей.
А тепера я в тебе остатню надію вложила.
О, не згасни ти, світло безсонних очей!
Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари
в серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть,
вже ж тепера мене не одіб'ють від тебе примари,
не зляка ні страждання, ні горе, ні смерть.
Я вже давно інших мрій відреклася для тебе.
Се ж я зрікаюсь не мрій, я вже зрікаюсь життя.
Вдарив час, я душею повстала сама проти себе,
і тепер вже немає мені вороття.
Тільки — життя за життя! Мріє, станься живою!
Слово, коли ти живе, статися тілом пора.
Хто моря переплив і спалив кораблі за собою,
той не вмре, не здобувши нового добра.
Мріє, колись ти літала орлом надо мною, —
дай мені крила свої, хочу їх мати сама,
хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною,
а як прийдеться згинуть за теє — дарма!
З/VІІІ 1905
Коментар:
Твір «Мріє, не зрадь!» написаній у Грузії 1905
року. Вірш подається в тій частині 12-томника, що називається «Поза збірками».
Образ мрії персоніфікований, але, хоч він є таким від самого початку вірша,
слід зазначити, що авторка опирається на усталену (широко вживану) структуру
підміни я / в мені на я / ти, яку поети використовують як поетичну формулу
жанру «розмови із музою». Оптимізмом пройнятий вірш. Леся Українка протиставляє
критерій краси критерію правди. Мотив вірша – поєднання слова зі служінням
музі. Авторка спрямовує своє слово не на змалювання громадянської чи
національної проблематики, вона начебто скидає з себе соціальну
відповідальність. Письменниця хоче віддати всю себе музі. Іде туга за
вимовленим, об'єктивним «певним» словом. Леся Українка намагається відірватися
від заангажованого дискурсу.
2. Опрацювати за підручником
с.231-232. Що уособлює слово «мрія» у поезії
авторки?
3.
Письмово у зошиті визначте жанр, вид лірики, провідний мотив,
ідею поезії «Мріє, не зрадь!», назвіть художні засоби, які використала Леся
Українка у творі, які слова, на Вашу думку, звучать афористично? (Фото сторінки зошита
надішліть на електронну адресу викладача: mlavrusenko@ukr.net)
4. Прослухайте репове виконання поезії
Лесі Українки «Мріє, не зрадь!»
5.
Напишіть відгук про прослухану пісню на слова Лесі Українки
«Мріє, не зрадь!» і надішліть на електронну адресу викладача (обсяг – 10-15
речень): mlavrusenko@ukr.net
ІІ.
Утвердження поетичного слова як могутнього засобу у визвольній боротьбі
(«Слово, чому ти не твердая криця…»). Особливості поетичного стилю письменниці,
її новаторство у галузі ритміки, строфіки.
1. Прочитати поезію:
Слово, чому ти не твердая криця...
Українка
Леся
Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
Ти, моя щира, гартована мова,
Я тебе видобуть з піхви готова,
Тільки ж ти кров з мого серця проллєш,
Вражого ж серця клинком не проб'єш...
Вигострю, виточу зброю іскристу,
Скільки достане снаги мені й хисту,
Потім її почеплю при стіні
Іншим на втіху, на смуток мені.
Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.
Брязне клинок об залізо кайданів,
Піде луна по твердинях тиранів,
Стрінеться з брязкотом інших мечей,
З гуком нових, не тюремних речей.
Месники дужі приймуть мою зброю,
Кинуться з нею одважно до бою...
Зброє моя, послужи воякам
Краще, ніж служиш ти хворим рукам!
25/ХІ 1896
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
Ти, моя щира, гартована мова,
Я тебе видобуть з піхви готова,
Тільки ж ти кров з мого серця проллєш,
Вражого ж серця клинком не проб'єш...
Вигострю, виточу зброю іскристу,
Скільки достане снаги мені й хисту,
Потім її почеплю при стіні
Іншим на втіху, на смуток мені.
Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.
Брязне клинок об залізо кайданів,
Піде луна по твердинях тиранів,
Стрінеться з брязкотом інших мечей,
З гуком нових, не тюремних речей.
Месники дужі приймуть мою зброю,
Кинуться з нею одважно до бою...
Зброє моя, послужи воякам
Краще, ніж служиш ти хворим рукам!
25/ХІ 1896
Коментар:
Вірш «Слово,
чому ти не твердая криця…» (1896) увійшов до збірки «Думи і мрії», у якій
однією із центральних була тема митця й суспільства. Цього вірша Леся
Українка написала 25 листопада 1896 року, після того, як у 1984-1985 роках у
додаток до Емського указу з’явилися статті, які взагалі забороняли все
українське. Доречними тоді були рядки:
Брязне клинок об залізо кайданів,
Піде луна по твердинях тиранів…
Твір побудований на персоніфікації: до свого слова авторка звертається як
до живої істоти, порівнюючи його з гострим мечем та іскристою зброєю. Система
вдало дібраних епітетів допомагає створити образ, який став символом не лише
поезії Лесиної поезії. Поетеса вважає, що її слово може бути «мечем на катів»
не лише в її руках. І коли не залишиться сил у неї, нові месники підіймуть зброю
і кинуться одважно до бою: «Зброя моя, послужи воякам краще, ніж служиш ти
хворим рукам!». Леся Українка розуміє, що боротьба буде нелегкою, будуть
поразки і страшні жертви, але це не лякає її.
2. Поміркуйте, чи згодні ви з
висновками статті підручника щодо цього твору (підручник – с. 231)?
3. Дайте письмові відповіді на питання
(завдання виконати у зошиті):
1.
До якого циклу належить поезія «Слово, чому ти не твердая криця...»?
3. Поясніть, як образи поезії пов'язані
з назвою циклу.
4. Поміркуйте, чому поетеса порівнює
слово з крицею.
5. Які мотиви поєдналися утворі?
6. Доведіть, що лірична героїня твору
вірить у силу слова.
Леся Українка «Слово, чому ти не твердая криця...»
|
|
Збірка
|
|
Рід літератури
|
|
Жанр
|
|
Вид лірики
|
|
Провідний мотив
|
|
Ідея твору
|
|
Художні засоби твору
|
Домашня
робота: прочитати драму-феєрію «Лісова пісня» Лесі Українки
Бажаю успіху!!!